Звірослов

Таня Малярчук вперше оприлюднила «Звірослов» (бестіарій) 2009-го. Він писався два роки і став її п’ятою книжкою прози, книжкою історій. Малярчук і до того була вправною розповідачкою власних історій, а тут-от виявилося: вона ще й пристрасна колекціонерка чужих. А добрий колекціонер ніколи не покаже всі назбирані артефакти нараз, найкраще прибереже для обраних і на потім. Жоден твір у цій книжці не є тим, чим прикидається. Текст тут так стрімко переходить у підтекст, що спробуй наздожени.

Таня, презентуючи тоді збірку, згадувала про роботу над нею: поштовхом став переїзд з Івано-Франківська до Києва. Вона щодня бачила десятки містянок, схожих одна на одну: в тих самих справах швендяють тими самими типовими мікрорайонами. Таня урізноманітнювала їхнє життя, зробивши жіночок героїнями своїх оповідань. У «Звірослові» є вісім київських історій, одна львівська (наче лише для того, щоби увиразнити Київ) і одна – транзитна вокзальна станція «Миронівка».