Тінь над Іннсмутом

Захопившись історією Нової Англії, юнак вирушає в мандрівку старовинними містами краю. На шляху до Аркгема він дізнається про автобусний маршрут, що пролягає крізь віддалене прибережне містечко Іннсмут — сама лише згадка про нього викликає в мешканців околиць глибоку відразу. Натрапивши в місцевому музеї на дивні золоті прикраси з Іннсмута — із химерними обрисами та бентежними візерунками — хлопець відчуває невтримне бажання побачити загадкове місто на власні очі.
Колись квітучий рибальський порт і промисловий центр, Іннсмут нині — лише тінь самого себе. Темні вулички просякнуті нестерпним рибним смородом, а місцеві мешканці вирізняються аномально моторошною зовнішністю. Попри огиду, юнак не здатен опиратися спокусі дізнатися більше. Старий п’яниця на ім’я Задок погоджується підняти завісу над страшним минулим міста: у 1880-х роках капітан Обед Марш, який торгував із народами Полінезії, заснував язичницький культ «Езотеричний орден Даґона», що поступово підкорив усіх мешканців. Задок розповідає, буцімто Марш уклав угоду з чудовиськами із морських глибин, які подарували йому виняткове процвітання. Та в обмін на багатство ті створіння зажадали… невимовного.
Нажаханий мандрівник хоче залишити місто, проте автобус несподівано ламається. Вибору немає: бідоласі доведеться заночувати в Іннсмуті…