Остання революція. Майдан проти Газпрому

Концепція книжки – докорінний перегляд поглядів на причини подій кінця 2013 – початку 2014 років в Україні. Їхнім справжнім підґрунтям був стратегічний план Володимира Путіна змінити правила гри на газовому ринку Євросоюзу, водночас інтегрувавши Україну в структури ЄАЕC і Митного союзу після її економічного ослаблення.

Остання революція, за задумом Путіна, мала бути рішуче придушена владою та кваліфікована як невдала спроба державного перевороту. Він планував, що збройний конфлікт між силовими підрозділами та «радикальними націоналістами» спалахне не на Сході, а на Заході України. Його наслідком стало би припинення транзиту російського газу магістральними газопроводами, прокладеними через українські Карпати ще за радянських часів. А отже, Євросоюз, опинившись на межі енергетичної катастрофи, мав би усунути обмеження для імпорту російського газу, прописані в Третьому енергопакеті щодо активного «Північного потоку», та сприяти побудові «Південного потоку».

На думку автора, план Путіна не був реалізований завдяки збігу обставин, а саме: нерішучості Януковича, втручанню в події з боку США (шляхом тиску на українських олігархів) та успішної роботи парламенту 21–22 лютого 2014 року. Самоусунення Януковича від виконання обов’язків Президента України й визнання провідними країнами світу нової влади в Києві стало для Путіна вкрай невигідним для реалізації його сценарію та завдало нищівного удару по відносинах із Євросоюзом та США в критичній для Росії галузі енергетики.