На краю часу

Роман Уласа Самчука (1905–1987) «На краю часу» багато в чому є автобіографічним. У ньому йдеться про першу хвилю української політичної еміграції, яка опинилася у Празі та відстоювала своє українство; змальовується роль і місце митця в умовах чужомовного оточення. Головний герой твору тяжко й виснажливо працює над романом, друк якого, втім, видається йому сумнівним через безперспективність творити українською на чужині. У. Самчук повністю занурює читача в атмосферу Праги 1920–1930-х років, майстерно описує як визначні місця чеської столиці, так і реалії того часу — гуртування в українських осередках; обставини та умови праці тощо. Прототипами героїв твору стали реальні політичні та культурні діячі.